Христя Венгринюк: “На жаль, попит, як завжди, залишається на популярну та масову літературу, як для дітей, так і для дорослих”

Христя Венгринюк: “На жаль, попит, як завжди, залишається на популярну та масову літературу, як для дітей, так і для дорослих”

hristya

Видавничий ринок в Україні тішить завзятих читачів: з’являються молоді видавництва, перекладаються світові бестселери, на новинки від українських авторів чекають з нетерпінням, а книжкові фестивалі стали справді масштабними подіями, де очі розбігаються від продукції, яку пропонують. Звичайно, якщо ви любите читати, то слідкуєте за подіями книговидання в країні.

Нещодавно свій перший день народження відсвяткувало арт-видавництво “Чорні вівці”. З якими проблемами зіштовхується молодий видавець,  про конкуренцію, якісні книги та цілі на майбутнє розповіла “Території твого розвитку” головний редактор видавництва, письменниця – Христя Венгринюк.

Арт-видавництву “Чорні вівці” виповнився рік – наскільки важко втриматися на книжковому ринку України? Адже конкуренція і боротьба за свого читача зараз значна. Та і якщо зайти в книгарні, є багато справді вартісних дитячих книг, котрі навіть дорослі із задоволенням купують.

Насправді, здається, що дитячих книг багато, але ніша не заповнена навіть на 25 % на кількість населення, хоча, звісно, потреба у книзі в Україні є меншою, ніж у Європі чи Америці. Важко триматися на ринку не через конкуренцію, а через те, що ми не маємо доступу до багатьох центрів, де б значно збільшились наші продажі, але це все з часом.

Маємо ще проблему, коли книги занадто дорогі для сімейного бюджету, бо рівень життя в країні бажає кращого. Та і є батьки, які не вважають за потрібне приділяти увагу дитині саме на читання книги. На превеликий жаль.

Якщо дивитися на ціни взагалі на життя та ціни на книги, то книга в Україні значно дешевша, ніж повинна була би бути, як би дивно це не звучало. Наприклад, у Польщі книга з тонкою обкладинкою та газетним папером коштує на наші гроші 180 грн. Звісно, у них вищий рівень життя, але у нас подібна книга коштує 60 грн. Здебільшого, батькам для дітей нічого не шкода, але, справді, є й такі, які не вважають, що читання є настільки важливим для розвитку дитини.

Як ви з’являлися на книжковому ринку України, про себе ж потрібно заявити, що є новий якісний продукт?

Це було не складно, бо ми з’явилися на базі відомого вже видавництва “Книги-ХХІ”, де директор Василь Дроняк добре знав, як популяризувати книги і вся наша команда дуже нам допомогла у всіх починаннях. Звісно, самі ми би ніколи не впоралися.

Якою має бути дитяча книга?

Найважливіше – це якісне видання, як би це дивно не звучало, але саме це є найважливішим критерієм. Жодна книга, особливо дитяча, не може вже бути надрукована на газетному папері та мати неприглядну поліграфію. Глянець, вибіркове ламінування, тверда обкладинка – це ми розуміємо. Ілюстрації повинні бути сучасними і промовистими, а текст повинен як розважити, так і навчити.

Якими принципами керуєтесь, коли вибираєте книгу для перекладу, та кого з українських письменників ви хотіли би бачити  у якості своїх авторів?

Ми слідкуємо за топами європейської літератури і якщо вони є ментально близькими нам і їх ще ніхто не вполював, то ми починаємо вести переговори про видання. Іноді, навпаки, хочемо видавати наймаргінальніші тексти, щоб підіймати культурний та духовний розвиток, як дітей, так і дорослих.  Я б дуже хотіла, щоб Тарас Прохасько, Богдана та Дзвінка Матіяш написали для овечок прекрасні казки.

Конкуренція саме між видавництвами значна? Є щось типу “перегонів”, хто швидше заключить договір для перекладу певної книги?

Якщо ця конкуренція є, то вона не агресивна, кожен собі працює над своїм і робить своє, а якщо не встигли, то нічого страшного не сталося. Навіть у мене є два видавництва, за які я вболіваю так саме сильно, як за “Чорні вівці”.

ln2a9235-kopiya

І чи звертаються до вас іноземні автори, щоб саме ви видали їхню книгу в Україні?

Так, іноді буває, але частіше це українські перекладачі, які би хотіли перекласти саме цю книгу і радять нам її.

Які умови диктує український ринок книговидання? На що є попит? А на що ви, як молоде видавництво, хотіли би звернути увагу маленьких читачів.

На жаль, попит, як завжди, залишається на популярну та масову літературу, як для дітей, так і для дорослих. Звісно, дуже хотілося би, щоб більша увага зверталася на нішову літературу, на арт-буки та віммельбухи. Проте, якщо бути щирою, я добре розумію, чому саме ця література користується найбільшою популярністю, адже люди купують те, що вже багатьма є апробоване та має найкращі відгуки і ще… бо так модно.

Які найближчі новинки плануються у видавництві?

У нас вийде прекрасний арт-бук “Сова, яка хотіла стати жайворонком” Галини Вдовиченко, польське культове фентезі, кілька маргінальних дитячих книг з німецької та довгоочікувана казка від Ірени Карпи.

Як батьки ставляться до вашого контенту? Які відгуки отримуєте? Чи є конструктивні поради для змін?

Дуже гарно! Нам так приємно читати добрі відгуки. Часом жаліються, що не в кожній книгарні є наші книги, але ми над цим працюємо.

Чи можна вже сформувати “топ” видавництва, книги, які найбільше купують, які радять придбати для своїх діток?

Безперечно, Ервін Мозер “Фантастичні історії на добраніч”, Юрій Винничук “Місце для Дракона” та “Зайчикове щастя” Лариси Ніцой.

Чим зацікавити дітей, щоб вони більше читали?

Ніколи-ніколи не показувати їм гаджети)

Які цілі ти ставиш перед собою та перед видавництвом, як головна редакторка?

Уміти дивитися на книгу не лише, як людина мистецтва, а як мама і покупець.  Хочу, щоб “Чорні вівці” вже у 2017-му році  поїхали на міжнародні  книжкові ярмарки.

Ти взагалі багато читала в дитинстві? Які твої улюблені книги?

Так, дуже багато, того ж, певно, і стала філологом і кандидатом філологічних наук. Все через шалену любов до книги. Дуже складно говорити про улюблені книги, справді… З дитячих люблю нудних (як сказав мій друг-письменник) Мумі Тролів, Поліанну та Енн із Зелених Дахів. Це справді дуже спокійні тексти, вони для мене, наче молитви. Обожнюю все про Гаррі Поттера та Володара Перснів. Дуже люблю серію кротиняток від “ВСЛ”, потішили мене новоспечені діти з “Дому дивних дітей”. А з класики – неперевершеного “Крихітку Цахеса” та “Маленького принца”, звісно. І ще, я переконана, якби дорослої літератури ніколи-ніколи не було, то абсолютно кайфово можна жити і виховуватися лише на казках.

Найчастіший подарунок, як від тебе, так і тобі, – це книга? Чим керуєшся, коли вибираєш такий подарунок?

Так, так і є. Завжди-завжди опираюсь на смак людини, а не на свій смак. Але є такі книги, які подобатимуться всім, кому б не подарував її, або це всесвітньо відома класика типу: “Собор Паризької Богоматері”, “Майстер та Маргарита”, “Червоне та чорне”, або красивенні видання “Кобзаря”, “Лісової пісні” чи Історії України, які просто гордо мати у власній бібліотеці. На жаль, мої друзі давно вже мені не дарують книг, бо бояться, що я їх вже маю).

І на завершення, побажання нашим читачам.

Вже три  роки поспіль бажаю всім лише Миру. Мир, як точка відліку, з якої розпочинається спокій, любов, здоров’я та натхнення. Творімо добро, друзі, і воно обов’язково повертатиметься!

 

Фото: Наталія Раїник

категорії

  • http://salo.in.ua/ Oleksandr Golodiuk

    Приємно бачити, що на ринок виходить дедалі більше книг українською мовою…
    Особливо сподобалась збірка “АТЛАНТ РОЗПРАВИВ ПЛЕЧІ” Айн Ренд, дуже якісний переклад